Взято тут
http://www.geocities.com/nspilka/library/lexicon.html

Ростислав Мартинюк

МОРДОВСЬКИЙ ЛЕКСИКОН
ЛОХОВАТИХ УКРАЇНСЬКИХ ГОПНИКІВ

ТІЛЬКИ ДЛЯ ПАЦАНІВ!

Дослухаючись до мови друзів, з подивом спостерігаю появу все нових і нових екзотичних слів. Вони швидко всотуються у лексикон, незважаючи на їх невідоме походження, а згодом мирно переповзають і до словника наших батьків, і на пресу, і на телебачення. Візьміть хоча б слово ?лох?, або ?гопник?. Смішнувате дієслово ?тусуватись? побило всі рекорди вжитку, а славетні ?лафа? та ?лажа? вже є мало не літературними. Де вони взялися на нашу голову? Кажуть, що у них є ?автохтонне?, незужите вулицею значення. Щоправда, у екзотичних мовах російських нацменшин. Є тут, висловлюючись фігурально, байстрюки з фіно-волзьких та фіно-балтських словників. ?Лох?, наприклад, для фіномовних мокшан пензенської області ? просто ?мужик?. Працьовита людина, з руками-граблями, часом грубувата, яку в гамірливих містах прийнято дурити (як і кожного нормального селюка). Важче справи з ?гопниками?. Їх гучне ім?я поширилось не у мордовсько-українському Поволжі, а в холодних архангельських краях, у Петербурзі ? Вавілоні комізирян (там жили Григорій Распутін і Питирим Сорокін, Іван Куратов і Валерій Сюткін). А у комі?словнику є таке собі слівце ?гьоп? ? ?бруд? по-нашому. Декламуючи вголос Тараса Шевченка, комі, мабуть, дозволяли собі жарти, і відомий рядок з вірша ?До мертвих і живих? читали так: ?Раби, підніжки, гьоп Москви!..? У всякому разі, у часи шаленої популярності ленінградського андеграунду 80-тих саме звідси пішли ?гопники? ? ?брудники?, ?покидьки?, яких невдовзі завезли в Україну наші тінейджери разом з піснями ленінградського корейця Цоя, ленінградського болгарина Кінчева та ленінградського українця Шевчука. В одній з пісень гурту ?Зоопарк? навіть пояснюється що таке ?гопник? несвідомій публіці: ?Их называют гопники, их называют жлобы!?

Однак фіно-балтські слова у словнику українських ?пацанів? ? це все ж таки виняток (хоча слово ?пацан? теж фінського походження ? від діалектного ?пащан? олонецьких карелів). Справжньою окрасою мови козаків стали слова з ерзянської та мокшанської мови (їх ще звуть ?мордовськими? мовами). Це пояснюється тим, що про збагачення цими словами дбали не лише патлаті тінейджери, а й їх горепашні батьки. Останніх багато саджали до в?язниць, яких чомусь було багато саме у Мордовській АРСР. Живучи у цій лісистій фінській країні, вони переймали чудернацькі місцеві слова. Якщо не на роботах у місцевих колгоспах, то прямо від охоронців мордвинів (їх-бо набирали серед місцевих мокшан). Згодом ці зеки повертались до України і щедро розсипали дивні ?зонівські? слова у комунальних квартирах Донбасу та Києва. ?Вертухай?? охоронець, ?лажа?? скука, ?шаріть?? тямити. Мало? ?Бухати (бусать)? ? пити, ?кати-лажа (каталажка)? ? тюрма (буквально ?нудне місце?), ?не петріш? ? не розумієш, ?шкари?? штани (частіше вживається у значенні черевики), ?барига? ? курець, ?шмара? ? цигарка, ?кльовий? ? хороший (звідси ж ?хльовий-халявний?), ?оклигать? ? протверезіти. Все це буквальні переклади з живих мордовських мов. Є й менш відомі ?зонівські? слова: ?куба?? жінка, ?крок? ? міліціонер, ?ламбусь? ? цукор, ?марс? ? кров, ?ряха? ? будинок і, от іще, ?кіштандяк? ? танці, значить. Сподіваюсь, після їх оприлюднення ?пацани? візьмуть їх у свій ?мордовський словничок?. Хоча й без того на вулицях Києва і Сум ?тусуються? ?гопники? та ?лохи?, для яких життя у арійській країні трипільської культури повна ?лафа?, її ?солов`їна мова? ? повна ?лажа?, в якій вони не хочуть ані ?шарити?, ані ?петрити?. Шкода, що практично на цьому їх пізнання у великих мордовських мовах вичерпуються. Руки чухаються, немов у Антоненка-Давидовича, який у 60-тих питав у землячків: ?Як ми говоримо?? А й справді, пацани, якщо вже й говорити мордовськими мовами, то краще вже ?кльово?, грамотно. Аби наш лексикон насичився свіжим фіно-волзьким мовним киснем, нам, щоправда, слід буде знову пересаджати пів-України у політичні табори Мордовської АРСР. Або й піти до Мордовії добровільно? Хоча б для того, щоб стати справжнім ?лохом? ? Лохом землі мокшанської, закоханим у ліс і землю, у гриби та ягоди.

P.S. Пацани! Є ще базар за слово ?понти?. Лохмандеї так і не зашарили, що це костромська мулька в натурі.