МИК Форум
Сеть IsWith.Us: MИК ПорталОнлайн-игра ЗмийGamlist
Аркада Помощь Поиск Участники Календарь"" Закладки Репутация Упрощенная версия
       ОтветитьНовая темаСоздание опроса
> Описание мира "Последнего полета "Арктики"", см. название
D'Ark Essense
Дата 1.12.2006 - 15:11
Цитировать сообщение
  • Хороший Сакрафайсер
  • Сообщений: 1 588
  • Репутация: 155
  • Группа: Модераторы
ПРошу ничего тут не постить и не оставлять комменты

Итак, начнем



Капитан

Нестеренко Тарас Андрійович.
Землянин, 56 років, неодружений.
Народився на планеті Земля у місті Старий Київ у 3068 році.
Батьки:
Батько - Нестеренко Андрій Михайлович. Працював головним механіком на судобудівному заводі корпорації "АгроТех". У 3082 вийшов на пенсію. Помер у 3089, від старості.
Мати - Нестеренко Тамара Сергіївна. Тривалий час працювала бухгалтером на державному підприємстві. Померла у 3092 році після тяжкого захворювання.

Усе своє дитинство хлопець провів на Землі. Родина ніколи не покидала рідну планету. Але зорі кликали його. Він часто любив ночами милуватися зоряним небом. Його страшенно цікавили міжзоряні подорожі, космічні кораблі, інші цивілізації, а душа прагнула пригод.
Тому не дивно, що не зважаючи на повне нерозуміння зі сторони батьків він у 3086 на відмінно здає екзамени у Східноєвропейську Академію Космічного Транспорту, і після п'яти років інтенсивного навчання у 3091 через державне розподілення зараховується першим помічником капітана на старий транспортний корабель классу А-1200 "Іван Франко", капітан Василь Стельмах, порт приписки - Новий Київ.
Літає на "Івані Франко" продовж дев'яти років, доки у 3100 корабель не зазнає аварії внаслідок виходу з ладу допоміжних контурів охолодження головного реактора. На кораблі почалася пожежа, яка згодом призвела до вибуху. Майже увесь екіпаж тоді загинув.
Але Тарасові якимос дивом вдалося врятуватися, хоч його нога обгоріла у вогні настільки, що лікарі були неспроможні її відновити. Довелося робити ампутацію, і тепер замість неї стоїть біомеханічний протез.

Після тривалого курсу реабілітації наймається у корпорацію "МастерАрм.Інк." капітаном транспортного-пасажирського корабля классу С-500 "Тінь Сонця". Корпорація займалася виготовленням новітніх систем озброєння, в тому числі піхотного.
Робота заключалася у регулярному перевезенні готової продукції від заводів-виробників до центрів збуту і сировини на зворотньому шляху.
Так він пропрацював шість років, доки у 3107 у наслідок витоку інформації про ескорт і маршрути перевезень в середині корпораці потрапив з великою партією зброї у добре організовану піратську засідку. Піратські кораблі знищили винищувачі екорту в перші п'ять хвилин бою, і висадили на "Тінь Сонця" абордажні команди.
Але завдяки рішучим, сміливим і неочікуваним для супротивника діям капітанові корабля вдалося відбити ворожий напад. Хоч корабель і дістав серйозні пошкодження, йому вдалося втікти від переслідувачів. Подейкують, що під час того абордажного бою з піратами він власноруч застрелив сімох, а коли в бластері скінчилися набої іще двох задушив голіруч. І це при тому що йому прострелили ліву руку. Хоча, можливо, це лише вигадана кимось байка... icon_smile.gif

Після цього витрачає увесь зароблений продовж цих років статок і викуповує у корпорації "Тінь Сонця", після чого проводить на ній за власний кошт капітальний ремонт, повну модернізацію, і перейменовує корабель у "Арктику". Разом з цим він купує торговий патент і розпочинає власний бізнес, пов'язаний з перевезенням вантажів і пасажирів.

Коротка характеристика:
Зріст 182 см. Волосся сиве, пряме, недовге. Носить коротку бороду. Очі сірі, з пронизуючм поглядом.
Особливі прикмети: ліва нога замінена біомеханічним протезом. Над правим оком - тоненький шрам. Звідки той у нього з'явився, капітан не розповідає.

Психо-ментальна характеристика:
Хоробрий, вольовий, в екстренних ситуаціях здатен на відчайдушні дії. Здатен швидко реагувати на зміни обстановки, швидко пристосовуватись до них, приймати нестанартні рішення.
Має величезний досвід міжзоряних перельотів.
За свій корабель і команду здатен перегризти горло кожному.

Ніколи не розлучається зі своєю люлькою з вишневого дерева, і курить її навіть підчас перебування на містку, що є заборонено правлиами техніки безпеки.




Первый пилот


Ім"я - Сергій Альдо-Гірченко.
Раса - Людина/Сіріанець (50/50) (Сіріанці - людська назва гуманоїдної раси, з якою вперше вийшли на контакт на зовнішніх орбітах Сиріусу А. Володіють чудовим зором та слухом, а також відмінною реакцією. Не виносять рутини і буденності. Мають (в основному) врівноважений характер)
Вік - 74 земних роки.
Освіта - повна вища, ліцензія пілота класу Б4 (лінії середньої віддаленості, еквівалентна інертність корабля - до 500 т).
Зовнішність Зріст 183 см. Стрункий (майже худий, але виглядає так, ніби так й має бути). Колір шкіри - блідо-тілесний. Обличчя витягнуте, з тонкими чітко підкресленими рисами, рівним носом і загостреними догори вушними раковинами. Очі сіро-золоті. Волосся блискучо-чорне, пряме, довге.

Біографія
Народився 3050 року у космічному кораблі неподалік орбіти Юпітера під час виходу корабля з воріт.
Мати - Аельдоі Ієоренєі (зем. Іоренія Альдо), Сиріанка. Загинула при пологах від перевантаження.
Батько - Андрій Гірченко, землянин. Помер у 3065 р під час аварії аеробусу.
З малих літ зростав на зовнішньому кільці Великого Сихова (неподалік руїн Старого Львова). У 3064 закінчив базову освітню програму, і розпочав навчання на медика-психомодулятора за настановою батька.
3066 року припинив навчання через захоплення глайдрейсінгом і провал 64% тестів навчальної програми.
3074 року вступає на повний навчальний цикл Східноєвропейської Академії Космічного Транспорту. У 3079 році закінчує її, з присвоєнням ліцензії пілоту класу А3о (лінії значної віддаленості, еквівалентна інертність корабля - до 1250 т) Влаштовується на роботу на лайнер класу "ВайтСтар". Працює на рейсі ЗемляОрбітальна-3 -- Регул Зовнішній.
3089 року понижено клас ліцензії до Б4 і звільнено з компанії перевезень за інцедент при проході воріт, коли у корабля відірвало маршевий двигун і пошкодило ним пасажирський відсік. Загинуло 4 людей і один Регулієць. Провина пілота не доведена досі.
До 3118 року працював на різних роботах по місцевих перевезеннях у системі Регулу, приймав участь у глайд-гонках, був безробітнім. Познайомився з сиріанкою Аїесааюу Еіфраяі (зараз їй 63)
у 3118 році зустрів капітана "Арктики" і відтоді є першим пілотом цього корабля.



Навигатор

Имя: Арракис
Раса: Протерианский симбиот
Возраст: 22 земных года

Биография: Впервые протерианские симбиоты были обнаружены на астероиде планетарного типа Протер. Цивилизацие протерианцев базировалась на природной преспосабливаимасти ее представителей. Так как симбиот практически не имел собственного тела (отдаленно напоминал амебу) то сразу после рождения ему было необходимо вступить в контакт с каким-либо организмом (за исключением растений) и "овладеть" им. Видовая пернадлежность организма не имела значения так как после слияния с ним симбиот трансформировал его под свои нужды. Все симбиоты сразу после рождения имели сознание так как часть знаний передавалась им от родителей - соответственно они сразу могли начать заботится о себе. Раса симботов так и не вышла в космос, а была обнаружена одной из ранних экспедиций людей. После первого контакта обе расы оценили выгоду сотруднечества и стали надежными сотрудниками. Однако раса симбиотов является очень немногочисленной, так как размножатся они могут отолько на родной планете.
Протериански симбиотам для трансформаций необходима енергия.
Для простейших трансформаций (заживление мелких ран и т.д.) необходимо лишь большое количество белков, тобишь тупо пожрать!
Для более сложных трансформаций (образование новых органов, трансформация и отращивание конечностей) необходима свежая протоплазма. Тоесть необходимо когото сожрать. Причем живьем.
Итак Арракис родился на Протере и после достижения совершеннолетия ему было правительством предоставелно тело землянина, (бывшего подсудимого,осужденного на полное стирание личности). ТАк как вместе с телом Арракис получил доступ к знаниям, которыми владел бывший владелец тела (кстати, учившийся на навигатора) он решил в честь свогео совершеннолетия немного попутешевствовать и хитростью устроился на роль навигатора на один из транзитных грузовых рейсов. Эта проффесия пришлась ему по душе, и он принял участие еще в дюжине полетов на разные дистанциии и на разных короблях в роли навигатора. И в конце-концов попал на "Арктику".
Внешность: худощавый, высокий (183), черты лица тонкие, "мальчишицкие"
Характер: жизнерадостность сочетается с уравновешенностью

Cнаряжение отсутствует, присутствует домашнее животное - хорек Дмитрий.



Бортинженер


Трорин Дюкович Крапивников.
Землянин.
38 лет.
Не женат.
Рост 168см, вес 92кг. Низкий лоб, глаза серые, глубоко посаженые. Большую часть лица скрывает борода, заплетенная в две косы. Волосы темно-русые, длинные, обычно перехвачены на лбу плетеной лентой.
Особые приметы: большое золотое кольцо в ухе; большой золотой перстень на среднем пальце левой руки; шрам в виде креста через весь лоб; слегка прихрамывает на правую ногу; в левое предплечье вшит мультифункциональный интерфейс FTI-Rexon MXM-4500I.
Характер флегматичный. Способен переглядеть Джоконду так, что она покраснеет и отвернется. Вывести из себя практически невозможно, но если всё-таки получилось - во гневе страшен.

Краткая биография:
13.02.3085 - родился в Мун-Йорке. Отец - Дюк Крапивников, оператор систем жизнеобеспечения в Moon Gravitation Labs, мать - Мишель Голдвин, старший лаборант там же. В возрасте двух лет переехал с матерью и старшей сестрой на Землю, в Киев.
3090 - 3100 - обучение в школе №3033, Киев.
3100 - 3103 - Киевский Аэрокосмический Университет, специальность - "Двигатели и системы управления атмосферных летательных аппаратов".
3103 - 3107 - перешел на специальность "Внеатмосферные летательные аппараты". Закончил с отличием, Диплом №31443.
Сентябрь 3107 - апрель 3108 - стажировка, международный аэропорт им. Волчека, Прага.
3108 - 3114 - Служба в Военно-Космическом Флоте Земли. Май-ноябрь 3108 - стажировка на корабле-матке ВКФЗ "Гекатонхейр", затем механик истребителей класса "Кобра". В 3112 был уволен в связи с постановкой "Гекатонхейра" на капитальный ремонт. Получив очень положительные рекомендации от капитана корабля адмирала Джонсона перешел на крейсер "Архангел Михаил", где и служил старшим бортинженером до увольнения из флота в 3114 году.
3114 - 3115 - Бортинженер пассажирского лайнера "Джон Пакауз". Не сошелся характерами с капатаном лайнера и покинул корабль. После этого решил отдохнуть от космоса и где-нибудь осесть.
3116 - открыл мастерскую по ремонту флаеров в Ривне. В 3122 году оставил мастерскую другу и отправился в космопорт "Новый Киев", где вскоре встретил Тараса Нестеренко, который как раз искал нового бортинженера на "Арктику".

Умения и навыки:
Знание большинства двигательных, управляющих и прочих систем атмосферных и внеатмосферных летательных аппаратов.
Налет 120 часов на исстребителях класса "Кобра" и "Воробей", также 30-ти часовой налет на штурмовике "Цербер".
Отличная стрелковая подготовка. Имеет наградной ПГС(К) от адмирала Джонсона.
Общее знакомство с нейро-компьютерными системами.

Интересы:
Холодное оружие (собственноручно изготовленая двуручная секира висит на стенке каюты).
Историческая реконструкция - член клуба "Черный Сириус", специализирующегося на эпохе Глобальных Войн.
Атмосферные летательные аппараты - чемпион 3118 года по аэроакробатике, налет в несколько тысяч часов на легких самолетах.
Туризм.
Спелеология.
Наука (выписывает журнал Science с 3105 года).


Офицер систем вооружения


Я родился в 3090 году , по земному летоисчеслению . Я Крис , Крис Даркмен человек на 50% и 50% иродианен , как ни странно , мои предки выжили , смогли перебороть свою психическую слабость и одолеть своё внутреннее я. Етим я им обязан , тоесть , своим существованием обязан тому что они сделали то что в принципе не возможно для моей рассы , ну да ладно вернусь к повествованию . Мой отец прибыл на землю в 3040 году , с моей матерью он познакомился в 3070 в баре "Ковчег" , потом они переехали в столицу альянса там я и появился на свет. Всё детство меня тянуло к оружию и космосу , и тогда я уже понял что стану военным нисмотря ни на что . В 20 лет я всётаки попал в регулярные войска (хорошие люди работают в отделе приёма новобранцев за взяточку даже вручили мазь для маскировки моих иродианских корней) . Но увы не долго продлилась моя военная карера , какойто доброжелатель заложил меня перед командованием спустя 8 лет службы , после чего полетели мои офицерские погоны и я был вынуждел повернуться домой...

Но мне повезло в 3120 году , в баре я познакомился с капитаном "Арктики" после чего попал на борт в качастве офицера систем вооружения , работа для меня была в полне не нова (частенько приходилось помогать механикам на линкорах) так что я с радостью согласился снова вернуться в космос на новой должности. С тех пор прошли 4 долгих года и мы получили очень сладкое предложение от корпорации "Аегис"


Корабельный врач


Имя: Ада
Фамилия: нет
Номер: ADA-060-13-c5
Раса: андроид (визуально человек)
Пол: женский
Возраст: 20 стандартных земных лет
Внешний вид: "...Приятное лицо, большие голубые глаза, нежный голос, фигура, от которой нельзя оторваться (90-60-90) - всё это может стать вашим всего за $... (выписка из буклета AntDroInc образца 3102 года)
Биография: Один из последних человекоподобных роботов, выпущенных AntDroInc. Проект закрыт по причине принятия межгалактического закона о приравнивании дроидов последних четырёх поколений к разумным живым существам и, соответственно, к запрету на их продажу. Ада не застала суровых времён бесправия и Кибер Восстания За Свободу (3102-3104), однако хорошо знает историю своего народа и по-тому не сильно доверяет "биологическим", что, впрочем, не помешало ей сделать их объектами своей профессиональной деятельности. После принятия "Закона о роботах" почти все дроиды были предоставлены сами себе. Ада сперва зарабатывала на жизнь физическим трудом на стройке колонии Новые Моринцы на Луне, а затем, скопив достаточно денег, купила первый Обучающий Чип Доктора. Так и проходила её жизнь: с каждым новым Чипом повышался социальный статус и заработок, который, в результате, шёл на покупку очередного более совершенного профессионального улучшения. Космопорт "Новый Киев", орбитальный терминал "Земля 12", звездолёт "Арктика" должны были стать очередной ступенькой вверх к давнишней мечте, которой Ада ещё никогда ни с кем не делилась...

Внешность - http://www.mikportal.org/forum/uploads/pos...-1165685813.jpg



Пассажиры


Имя: Вадим Свордовски
Раса: Вроде человек но за 600 лет колонизации кто его знает..... (Предки жили на самых разнообразных колониях и планетах Чужих). (Про своих предков знает только это)
Возраст: 27 Земных лет
Образование: Школа лингвистики, Институт Компьюторной безопастности
Внешность: рост 190см, черезвычайно худой , немного сгорбленый (таких в 20 веке называли "чахлик невмерущій"), особой силой не отличается(видимо и фактически) глаза карии с зеленоватым оттенком который видно токо при искуственном свете, лицо вытянуто круглое с носом средних.

Биография
Родился на Земле в Новом-Киеве
Отец - Свордовски Александр Инжинер по призванию и по работе
Мать - Семенивская Илона Инженер по работе
3297-родился 3104 поступил в лингвистичикую школу по напущению родителей закончил хорошистом
3114 поступил в Киевкий Университет Защиты Комьютерной и Нейро-Компьютерной Информации. Закончил обучение 3120
3120-3124 не имел постоянной работы. Из замеченых "достежений" в области програмирования: был замечен при попытке взлома сервера базы данных университета но вина не была доказана и отчислить его не смогли больше он на этом не попадался. Встретил капитана в Баре "Чумацький Шлях" ища корабль который летит куда подальше. Причиной капитану назвал желание увидеть туризм (вел при объяснении причины довольно нервно). Но ему удалось уговорить капитан несмотря на то что деньги по сравнению с суммой обещаной капитану за достаку была просто смешна.



Имя: Мерль Кори.
Возраст: неизвестен, выглядит где-то на 35 стандартных лет.
Раса: предположительно человек.
Внешность: голова - см. аватару. Носит старомодный деловой костюм черного цвета, черный галстук с несколькими непонятными инопланетными символами, черные начищеные до блеска (всегда) туфли. Известно, что под пиджаком спрятана кобура с оружием. Ни тип, ни принцип действия оружия неизвестны. Возможность пронести оружие было одним из пунктов договора с корпорацией "Аэгис".
Черты характера: сдержаность в обычных ситуациях, но быстрый переход к нервозности и легкой агресивности, когда дело касается корпорации и ее задания. Любит одеватся старомодно, читать фантастические произведения середины 20-го - начала 21-го века (читать в виде книг, что не может не удивлять других персонажей игры). Не любит, когда с ним спорят. Старается не разговаривать о своем работодателе.
Биография (то, что можно найти в открытых источниках и при некоторох хакерских навыках, вероятно фальшивая): Дата рождения Мерля Кори по непонятным причинам не упоминается ни в одном из официальных источников. Впервые мистер Кори появился в поле зрения государства около 3100 года (в разных источниках даты раличаются) во время учебы в Звезной Академии Земли (вуз официально готовящий офицеров для службы на самых различных типах кораблей). Должен был закончить Академию с отличием (гарантия для для поступления первым офицером на самые престижные типы кораблей), но после неизвестного инцидента был исключен с отметкой в личном деле. После этого исчезает на нескольколет и появляется только в 3116 году. В этом году появляются первые сведения о работе мистера Кори на корпорацию "Аэгис". Кстати, 3116 год ознаменовался в истории человечества прискорбным инцедентом - взрывом недостроеных звездных врат в одну из систем расы Симарантов. В личном деле открытом корпорацией для всех желающих (якобы политика открытости) отмечено несколько успешных операций в 3119-м, 3120-м и 3122-м годах. В 3123 году происходит нечто результатом чего стала получение задания на "Арктике".
Пометки в личном деле: предан корпорации, выполняет любой приказ, но черезчур много размышляет. Владеет в совершенстве огнестрельным (!) оружием и смертельной борьбой боритцу, но старается данные навыки не применять.



Ф.И.О. Ардонский Гаррет Норманович
Раса: Считаю себя человеком, хотя некоторые поступки противоречат этому.
Возраст: 31 год

Родился в благополучной семье, но такого, чтобы "с детства был окружён заботой и вниманием" не было. В школе, а точнее в трёх, так как мы переезжали несколько раз из города в город, учился волнами, т.е. некоторые классы заканчивал с отличием, некоторые с тройками. Особенно удавалась биология. Родители решили, что раз удаётся сейчас получиться и потом и отдали на биологический факультет. В основном там была анатомия существ, ну и принципы нынешних биологических законов. Учился сначала на четвёрки, затем успеваемость немного понизилась, но знания продолжал получать. А оценки стали ниже из-за того, что наставники категорически не хотели делать скидку на мой ужасно язвительный характер, ну оценки и стали субъективными. В это время начал немного увлекаться хакерством. Затем произошло некоторое событие (если надо -- расскажу), которое заставило мой характер почерстветь. С тех пор и занимаюсь кражами, некоторые дела не обходятся без убийства, но сильно стараюсь обходиться без них. Любимым оружием была компактная "двустволка" на энергетической основе. Модифицированная знакомым, она пробивала подавляющее количество существующих пехотных защит, но тогда наносила очень слабые повреждения телу. Но в половине случаев второй заряд не приходилось тратить -- анатом хорошо умеет убивать. К сожалению, оружие пришлось продать, так как перевезти его было невозможно. Правда мне сделали чертёж (ну или типа того, я не вникал) по которому мне сможет сделать такое же оружие любой не совсем честный инженер, если конечно согласится.

Полететь в другой конец галактики заставили обстоятельства, а именно -- некоторая награда за мою голову, рисковать которой я не хотел и пошел по пути наименьшего сопротивления, улетев с родной планеты.
"Арктика" мне подошла...



Имя:Ра'Хаджарр(Для друзей просто Ра).
Раса:Бетельгезианец("Дражжи" на родном языке)(Человекообразный белый тигр biggrin.gif )
Возраст: 76 земных лет (Дражжи живут в 3 раза дольше землян! 150.gif )
Псионик, Эдрэжи(Предсказатель в переводе с дражжинского)
Документ про пси-способности
Гипноз - 3 из 12
Левитация - 9 из 12
Медитация - 10 из 12
Спиритизм - 10 из 12
Пирокинез - 0 из 12
Пси-Захват - 6 из 12
Телекинез - 1 из 12
Телепатия - 2 из 12
Ясновидение - 11 из 12

Био:
3048 года по летоисчислению людской расы, малышом явился Раджар-Эдрэжи из чрева матери, явившись на свет в белых джунглях Дражжи(поскольку Бетельгейзе чем-то таки отличаеться от Солнца, хлорофилл в таможних растениях другой).С детства был слаб телом, не сильнее был и силой мысли. В 36 лет(по земному 12) родители хотели уже умервщлению предать его, но предвидел он это, и скрылся на грузовом корабле землян.
...Прилетев на человечества колыбель (Землю), а именно на остров Хонсю, город Старый Токио, он, без денег и средств(но со знанием языка - спасибо телепатии 0001.gif ) скитался по городу, пока Гумото Ваказаши, ксенобиолог, не дал ему крова. Гумото долго заменял Ра отца(ни жены, ни детей у него не было) и отправил его в школу затем в Фудзиямский Храм Исстинного Пси(универ для инопланетных псиоников biggrin.gif ). Затем умер от разрыва серца. Резко. Так что Ра и не предвидел. Переживая, он бросил обучение, и следуя видению, отправился в Новый Киев, затем записался на корабль Арктика, чтобы попасть в место которое он видел в том видении...

Из оружия - сакральный набор сюрикенов(9шт) которыми он ни раэу в жизни не кидался - это подарок от Гумото - он их носит не снимая, как память, на поясе.


--------------------
olololo
PM Письмо на e-mail пользователю ICQ
Top
D'Ark Essense
Дата 1.12.2006 - 19:34
Цитировать сообщение
  • Хороший Сакрафайсер
  • Сообщений: 1 588
  • Репутация: 155
  • Группа: Модераторы
История

До кінця першої половини другого тисячоліття після різдва Христового людство вийшло за межі Сонячної системи і розселилося по усій галактиці. За допомогою системи ворот стрибків кораблі могли переміщуватися на відстані у десятки світлових років за лічені години.
Під час розселення людство зустріло безліч найрізноманітніших расс і цивілізацій. Здебільшого миролюбних, але іноді зустрічалися й войовничі расси, з якими довгий час велися війни.

Але до кінця другого тисячоліття ситуація стабілізувалася. Людство к цьому часу вже являло собою величезну сукупність колоній, без централізованого керівництва. Звісно, велася торгівля, створювалися альянси, виникали міжпланетній корпорації. Але про повномасштабні війни вже давно забули - це стало надто дорого і невигідно.
Так само налагодилися нормальні дипломатичні і торгові відносини з іншими рассами. Представники інших цивілзацій у людських світах вже давно перестали бути рідкістю, так само як і люди у містах іншопланетян.

Власне, ближче до діла.
На дворі - 3124 рік. Планета Земля, колискова людства. Космопорт "Новий Київ", 136 посадочний майданчик.
Транспортно-пасажирський зорельот "Арктика" готується до відльоту у черговий рейс.
Представники однієї з найвпливовіших міжзоряних корпорацій корпорації "Аегіс" пропонують капітану корабля контракт, за яким він має доставити контейнер з цінним вантажем ледь не через пів галактики. Винагорода - 6 мільйонів кредів золотом. Отримання - по прибутті на місце.
Маршрут пролягатиме через небезпечні зони, контрольовані піратами, але винагорода варта ризику! У разі виконання контракту можна до самої старості прожити безбідно , закинути роботу, і оселитись на якійсь планеті з курортним кліматом.
Але є три умови.
Перша умова - доставити вантаж протягом найближчих трьох місяців.
Друга умова - вантаж має потрапити в пункт призначення непошкодженим, а контейнер - нерозпечатаним.
Третя умова - вантаж супроводжуватиме людина корпорації. Звісно, проїзд оплачує корпорація.

Капітан корабля погоджується з обома умовами і підписує контракт. З цієї секунди і починається останній політ "Арктики".




Концепция Врат


Давно було відомо, що наш простір не є лінійним. Також було відомо, що гравітація дуже сильно впливає на форму простору. Але тільки із відкриттям гравітону у 2256 році, і з подальшим відкриттям синтезу і розпаду гравітону у 2371 році у людства з"явився інструмент впливу на простір. (на розпаді і перенаправленому синтезі гравітонів діють антигравітаційні установки і прилади штучної гравітації).

Як відомо кожному школяреві, згоргнувши простір можна з"єднати дві доволі віддалених одна від одної в звичних трьох вимірах точки. Перші експерименти зі зргортання простору почалися проводитись у кінці 24-го століття. Видатним був результат експерименту на солярній орбіті Урану 2397 року, коли всі орбітальні енергостанції Сонячної системи було включено на надпотужний гравітонний генератор, який шляхом викривлення простору і утворення просторової воронки діаметром в 1,5 астрономічних одиниці дозволив скоротити лінійний шлях на 5 км 482 м 158 мм.

Після цього експерименту досліди у цій області відклали через сумнівну практичну цінність. Аж доки у 2403 році не було відкрито факт, що кількість енергії витраченої на згинання простору напряму залежить від діаметру воронки. У 2412 році було винайдене "кільце просторового заламування" (воно є головним робочим органом "зоряної брами"), яке при перших випробуваннях дало вражаючі результати - на потужності трьох стандартних сонячних енергостанцій при діаметрі воронки 500м було отримано виграш у лінійній відстані 0,5 світлових роки! З цього моменту почався бум колонізації зоряних систем.

Зазвичай сучасна зоряна брама має дві частини по дві сторони маршруту - для скорочення енерговитрат. Ці дві частини мають мати мінімальній відносний рух одна відносно одної, таму вони погстійно рухаються крізь зоряні системи у яких знаходяться (через відносний рух зірок). Обидва компонента утворюють воронки, які складаються посередині шляху (або в якійсь іншій частині, в залежності від потужності компонентів) і утворюють коридор. Регулярно брама закривається для переміщення обидвох частин і синхронізації їх положення. На несильно завантажених лініях діють однокомпонентні брами непостійної дії (відкриваються тільки для проходження корабля).

Також діють станції передачі інформації, що використовують постійні брами загального використання або власні брами. Доволі широко стала використовуватись (вперше майже за 800 років!) класична пошта (ну, майже класична - інформація в електронному вигляді перевозиться через браму на кораблі), що є дещо дешевшою за повністю реалтаймову передачу інформації крізь передаючі станції. Повсеміст відкрилися поштові станції, на яких можна стало завантажити чи розвантажити інформацію для перевезення крізь браму.
Сто років тому було випробувано перші брами, що встановлювалися на корабель, і дозволяли переміщувати цей же ж корабель. Але досі вони поставлені тільки накілька надвеликих військових корабля через велетенське споживання енергії і низьку ефективність.

Перемішення крізь браму виглядає так:
- крізь одноднокомпонентну: спочатку здається, що усе навколо розтягується вздовж руху корабля (через ухил воронки фактично рівний 90 градусах), так проходить весь час руху крізь воронку, а потім різко опиняєсся у точці призначення.
- крізь двокомпонентну: перша частина шляжу схожа на рух крізь однокомпонентну, в точці переходу між воронками процес починає йти в зворотньому порядку, і плавно виходить до точки призначення.


Связь

знову картина світу, і знову її розширення.
Сьогодні першою темою у порядку нічному буде зв"язок.
В попередньому ліричному відступі я описував два базових види зв"язку: класичний електромагнітний і так звана "пошта" на космічних кораблях. Але у сучасному світі діє іще один тип зв"язку - миттєвий зв"язок, або, як його вдало колись охрестив якийсь любитель древньої літератури, анзиблевий.
Це вид зв"язку використовує спеціальні прилади - миттєві транслятори, або анзиблі. Кожен анзибль є парним приладом. Він складається з двох частин, і його особливість в тому, що незалежно від того на яку відстань було рознесено його частини, сигнал з однієї частини миттєво передається на іншу. Кожна частина анзибля діє тільки зі своєю другою половиною.
Ця технологія не є винаходом землян, а ліцезується у раси Іренді. Земна наука досі не може зрозуміти принцип дії анзибля.
Анзиблі є шалено дорогими, і мають дуже низьку прропускну здатність. Широко застосовуються тільки для екстренного (урядового) міжсистемного зв"язку і (віднедавна) встановлються на космічні кораблі. Тепер фактично, кораблі приписуються до анзиблевих терміналів (мереж з частин анзиблів, інші частини яких знаходяться на кораблях). На Арктику анзибль було поставлено при модернізації, анзибль Арктики прив"язано до Землі, Обухівського терміналу. На самому кораблі половина анзибля стоїть у відсіку центрального комп"ютера.

Сирианцы

Це перша розумна раса, з якою зустрілося людство. Ця зустріч відбулася на орбітальній станції "Аеоніваойа" (зем. "Аонівея") на зовніншній орбіті Сиріуса А. Станція являла собою біохімічну фабрику для заправки космічних кораблів кількох рас (в основному, сиріанських). Земляни охрестили цю расу Сиріанцями, хоча потім визначилося, що Сиріус для них далеко не рідна зірка.
Сиріанці є на вигляд тендітнніші за людей, з тонкими чіткими рисами обличчя і сіруватою шкірою. Їхні вушні раковини є загостреними догори, а очі сірі або жовті.
Сиріанці легко увійшли у контакт з землянами, і встановили постійні дипломатичні відносини. Цьому сприяла схожість і (не в останню чергу) біологічна сумісність двох рас. Сиріанці складають 0,15% населення Сонячної Системи (більшість з них живе на Марсі).
Ця раса володіє сильно розвиненою біологічною технологією. Більшість їхньої техніки хоч і діє на схожих з земною технікою принципах, не складається а вирощується (в тому числі і металеві, композитні та пластикові конструкції).
Космічні кораблі Сиріанців також використовують принцип воронок, але вони не користуються брамами. (точніше, не користувалися, доки земляни не збудували щільну мережу брам) Їхні кораблі виконуть довгі серії коротких стрибків. Для більшості землян таке переміщення не є комфортним (а десь для чверті - неможливе), оскільки вимагає такої витривалості, якою володіли космонавти Древності, оскільки такий політ супроводжується постійними прискореннями до 5-ти g. Сиріанці ж на час польоту можуть входити у стан "трансу", коли процеси життєдіяльності призупиняються, і легше переносяться навантаження.
Живуть Сиріанці значно довше землян (середня тривалість життя 500-700 зем. років у Сиріанців проти 140-180 у землян)


История человечества



Дозоряна Ера
Як і прогнозували вчені кінця двадцятого сторіччя, до 2100 року через демографічний бум на
Землі виникли чисельні кризи, пов'язані з перенаселенням планети і нестачею природних
ресурсів. Така ситуація призводила до чисельних локальних конфліктів. Локальні війни стали
звичною справою.
Ситуація швидко агострювалася, доки у 2134 році не привела до глобальної світової війни. На щастя до того часу людство вже винайшло ефективні системи протиракетної оборони, і ядерного холокосту вдалося запобігнути.
Війна тривала довгі шість років, витягуючи з воюючих сторін останні сили і ресурси, доки у
2140 не сталося об'єднання кількох найбільших євроазійських військових блоків у структуру
під назвою "Альянс". Об'єднаними зусиллями їм вдалося здобути повну перемогу у війні, і
таким чином отримати повний контроль над усією земною кулею.
Але навіть без застосування ядерної зброї війна призвела до чисельних жертв і витягла з
воюючих сторін останні сили та ресурси. Післявоєнний світ був спустошений тривалою війною.
Міста лежали в руїнах. Ситуація була критичною.
Оцінивши усю важкість ситуації керівництво "Альянсу" пішло на відчайдушний крок - вклало
останні ресурси у проект "відродження". Проект "відродження" являв собою глобальну космічну программу, за допомогою якої "Альянс" мав намір створити і розмістити колонії на Місяці. Поруч з цим активно велися активні розробки технологій гірничої справи в умовах вакууму.
Проект стартував у 2142, і за десять років "Альянсу" вдалося виконати неможливе -
використовуючи ресурси "ззовні" стало можливим відродити Землю у її булій величі.
Згодом подальший ріст науки дозволив розпочати проекти терраформації Венери та Марсу.
Більше не стояла проблема перенаселення і нестачі ресурсів.
Але у 2269 році виникла нова криза - колонії захотіли незалежності від Землі, контрольованої
"Альянсом". На той час вони вже мали достатньо сил щоб відкрито протистояти Землі. Величезні дипломатичні зусилля знадобилися для того щоб вирішити кризу без кровопролиття. "Альянсу" довелося піти на перегляд своєї політики відносно колоній. Нові часи вимагали нових рішень, тому у 2275 між Землею і колоніями був підписаний договір про утворення "Федеративного співтовариства", у якому колонії здобували автономію, а влада належала спеціальній раді у яку входила рівна кількість представників від кожної колонії та від Землі.

Міжзоряна Ера
У 2412 році групою вчених "Федеративного співтовариства" під керівництвом Профессора
Максиміліана Вандергауза було зроблене сенсаційне відкриття - винайдене "Кільце просторового заламування", яке робило можливими міжзоряні перельоти - те про що так давно мріяла людина.
Почалася нова епоха в розвитку людства. Колоніальні кораблі десятками вирушали до найближчих зірок і засновували там поселення. За допомогою вже добре відпрацьованої на той час технології тераформування навіть найнепридатніші до життя світи ставали новими домівками мілліонів колоністів.
Але окрім нових домівок, людство нарешті зустріло братів по розуму. Перша позаземна
цивілізація, з якою вдалося встановити контакт були Сиріанці. З ними вдалося досить швидко
налагодити дипломатичні і торгові відносини.
Людство розбрідалося по галактиці як вогонь по сухому полю. Люди селилися усюди, де тільки це було можливо. З плином часу і заселенням все більшої кількості світів, було відкрито все більше і більше розумних расс. Зустрічалися як гуманоїдні, так і півгуманоїдні, і зовсім не гуманоїдні. З деякими торгували, з деким воювали, деякі расси взагалі були винищені людською жадібністю. Крім того виникло таке явище, як "змішення" - коли люди селилися у суспільствах іншопланетян, і навпаки. Бували нерідкими випадки коли на одній планеті могли мирно співіснувати представники десятків різних расс!
Але ніщо не триває вічно. Через колоніальний бум у кінці третього тисячоліття виникла іще
одна критична ситуація. Колоній було так багато, що "Федеративне Співтовариство" вже просто не могло їх усіх контролювати. Більшість колоній знаходилися так далеко від Землі, що посуті могли вважати себе незалежними. Настала ситуація, коли кожен робив що хотів. А темпи колонізації галактики тим часом вже спадали - в ній просто перестала виникати потреба. У всіх все було. Світ прийшов до тієї картини, яку він являє зараз.
Людство розселене ледь не по всій галактиці, разом з сотнями інших розумних расс.
"Федеративне Співтовариство" практично діє лише у Сонячній системі і "світах Першого Кільця
Колонізації"*. Усі інші колонії посуті є самостійними - мають свої військові флоти, своє
законодавство, свої звичаї, навіть право самостійно вести свою зовнішню політику по
відношенню до інших колоній та інших расс.


*Перше кільце колонізації - світи що знаходяться на відстані у 50 світлових років від землі.





--------------------
olololo
PM Письмо на e-mail пользователю ICQ
Top
Wild Falcon
Дата 2.12.2006 - 00:52
Цитировать сообщение
  • Адепт
  • Сообщений: 626
  • Репутация: 44
  • Группа: Модераторы
Опис корабля.

Транспортний корабель "Арктика".
Маса пустого - 300т. Вантажопідйомність - 150т. Еквівалентна маса - 450т.
"Арктика" є кораблем позаатмосферного типу з відкритим вантажним відсіком. На даний момент у вантажному відсіку встановлено герметичну вантажну камеру і два додаткових паливні баки.
Головна тяга - три іоннних двигуни з спільним зацикленим імпульсним збуджувачем.
Джерело енергії - три генератори (спарені з реакторами двигунів).
Довжина від носу (радарної антени) до кінців капсул двигунів - 510 м. Довжина вантажного відсіку - 350 м.
Вантажний відсік обмежують три тунелі, що з"єднують носову(жилу) частину корабля з машинним відділенням. На початку і кінці кожного тунеля стоять захисні турелі. Від маинного відділення (де розміщено базовий бак, імпульсний збуджувач і охолоджувальна систкма) іде три герметичних тунелі до трьох двигунів.
Передній відсік є герметичним. Ззовні на ному розміщено радар у захисній камері і гармату ПАЗ (проти астероїдного захисту). Там знаходиться кабіна керування ("мостик"), житлові відсіки (20 індивідуальних кают), кают-компанія, відсік відпочинку, камбуз, медвідсік, продовольчий склад, пост керування турелями і ПАЗ-гарматою. В окремому віддділі в центрі носового відсіку знаходиться центральний комп"ютер і аварійний пункт доступу до нього. Також саме на цій секції встановлені майже всі стикувальні вузли (окрім одного аварійного на машинному відділі). Носова частина має 3 герметичних відсіки з герметичними аварійними дверями. Також є система автоблокування з"єднувальних коридорів.

(ілюстрація нижче)

Вантажна капсула має повну герметичнісь і екранування від випромінювань. Всередині розміщено кріплення для швартування вантажу. З двох сторін капсули є великі люки, через які завантажують великогабаритний вантаж. Також через шлюз капсула з"єднана з носовим відсіком. Під час польоту у капсулі нормальний тиск повітря.
На з"єднувальних тунелях, а також на носовій і кормовій секціях розміщено кількадесят пластин-випромінювачів силового поля (діє тільки на речовину на відносній швидкості більше 50м/сек, використовує принцип трансформації механічної енергії в енергію поля) Під носовою секцією розміщено одну антиграв-подушку, і дві слабкіших під двома з трьох гондол двигунів.

Планування жилого відсіку корабля:

user posted imageuser posted image

Рівень 1 (верхній): (зірочка тут - значить крапочка на схемі. Жирним наведені герметичні двері)
* - Місток
** - кают-компанія
*** - камбуз
**** - Службові приміщення, санкімнати, і.т.д. В кінці правого приміщення задня стіна є гладкою, і посередині неї знаходиться отвір діаметром десь 5 мм.
***** - коридор із виходом до 2-х тунелів до машинного відділення.

Рівень 2
* - Відсік ЦК
** - Шлюз і стикувальний вузол (зараз там вантажна камера)
*** - Коридор з каютами. Каюта посередині - капітанська.
**** - загальний коридор проходами вгору і вниз (головними, є ще запасні).

Рівень 3
* - Пост керування турелями і ПАЗ гарматою ("Бойова рубка")
** - агальний коридор проходами вгору і вниз
*** - Медвідсік (обладнаний кіберхірургом "Спрут спт34-а45" і слабким молекулярним синтезатором, здатним давати до 10 грамів любої речовини в добу).
**** - Коридор з каютами.
***** - це так позначено власне проходи вгору і вниз.


Рівень 4
* - Відсік відпочинку (стереопроектори з мультиплеєрними забавками, і.т.д. Також проектори є в каютах. А ще є інтерком icon_smile.gif )
** - Службове приміщення. Там же ж прохід в третій коридор до машинного відділу Частину приміщення займає три балони з плазмоутворуюючою речовиною.

Тепер опис містка.
Вся передня сторона - це великий екран, з можливістю показувати шо завгодно, але в основному це є вид попереду або в потрібну сторону (забезпечується камерами зі всіх сторін). Посередині стоїть голографічний проектор. Прямо перед екраном стоять приборні панелі і пульти керування пілота(зліва) і навігатора(справа). Перед проектором на підвищені стоїть робоче місце капітана. У задньому правому кутку розміщено робоче місце бортмеханіка.
І ще! Клавіатури на панелях керування є, але у нас діє голосовий ввід! Тому текст настукувати не будуть. І комп"ютер у нас без характеру, просто КОМП"ЮТЕР.

Зброя
Гармата ПАЗ є плазмовою. ПАЗ гармата викидає щільний згусток значного діаметру з великою зупиняючою дією. Запаси плазмоутворюючої речовини лежать на 4-му рівні у службовому приміщені. Боєкомплект сильно обмежений - на 3 постріли ПАЗ гармати. ПАЗ гармата входить до базового оснащення корабля цього класу еквівалентної інертності.
Зенітні турелі є лазерними, на короткоімпульсних жовтих лазерах із акумулюючою системою підкачки. Були встановлені при модернізації корабля.
ПАЗ гармата і турелі керуються з Бойової рубки (рівень 3 *). Там розміщено 2 контрольних органи із системою неповного віртуально-голографічного наведення і можливістю контролю любої турелі або ПМА гармати. Турелі також можуть діяти автоматично. Гармата має тільки ручне керування.

Трішки про обладнання корабля.
Носовий відсік має перекриття з штучною гравітацією на всіх палубах (десь 0.4 земної). У тунелях, вантажній камері та машинному відсіку штучної гравітації нема. У носовій частині корабля (на нижній палубі) є два рятувальних човники на 4 чоловік кожен із автономним існуванням до 1 місяця. У шлюзовому відсіку (2-га палуба) є 3 напівжорстких ремонтних скафандра і набір інструменту. Також скафандр і інструмент є у машинному відділі. Система постачання повітрям і водою корабля є децентразілованою.

Опис пасажирської каюти.
Розміри - 3.5х2 метра. Містить: ліжко типу "напівсаркофаг" з індивідуальним кліматконтролем. Голографічний проектор, що працює у режимі "панель" (утворює уявний плоский монітор у повітрі кімнати), стереофонічна аудіосистема 8.0 (у кутах). Іднивідуальний комп"ютер, з доступом різних рівниів (залежить від каюти) до бали розваг та даних корабля. Панелі обшивки у каютах здатні змінювати колір.

Вигляд корабля.
На цей раз - скетчі корабля "Арктика". Вже не в "пейнті" а від руки.
Тепер видно багато деталей що я описував, але не зобразив в попередніх набросках.

Загальний вигляд (збоку, стоїть на землі)
user posted image
І вигляд з хвоста в ізометрії
user posted image

Так. Знову дописування деталей.

Перше. У кораблі у дні четвертого (нижнього) рівня є шлюз і люк (не стиквузол!) з висувним трапом до землі (порядка 5,5 м.). Люди при стоянці на планеті водять-виходять саме через нього.
Далі. У вантажному відсіку встановлено висувний рейковий кран, що висувається на правий або лівий борт, і дозволяє проводити завантаження на планетах через бортові апарелі вантажного відсіку.
Житловий (носовий) відсік, а також частина машинного відділу і вантажна камера обладнані інерційними компенсаторами (завдяки ним у цих відсіках не відчуваються прискорення до 20g у жилому відсіку і до 18g у вантажному і машинному). Решта примішень ними не обладнано.
На кораблі є два ремонтних дроїди для внутрішніх робіт і один - для зовнішніх.
Встановлено системи пожежегасіння, автоблокування відділів і нецентралізованої регенерації повітря.

Знову черговий опис деталей.
Перше - голосовий інтерфейс нашого комп"ютера. Кодове ім"я доступу до нього - "Айрін". Кінець команди позначається словами "дій", "виконуй" або "в чергу". Голосовий інтерфейс навігаційної системи є окремим, ключеве ім"я - "Целестія".
"дій" - за ціє командою йтиме наступна.
"виконуй" - завершення ряду команд.
"в чергу" - відкласти команду на користь задач з вищим пріорітетом.
Комп"ютер настроєно на сприйняття голосів тільки членів екіпажу.

Друге. В кают-компанії розміщено 10 універсальних складних крісел і два дивани на 4 чол кожен. Вони можуть як жорстко кріпитись до підлоги, так і переноситись. Також є 2 складних столи. На стіні розміщено відеопанель з псевдотривимірним зображенням.

Коридор 1-го рівня названо "Зеленим куточком". Тут зроблена імітація парку з рослин що в"ються, поставлено дві лавки, що не видно одну з іншої.
Все-таки носовий модуль не такий вже й малий - 70 м зсередини по довжині (якщо відкрити всі двері і дивитись "по прямій") і 20 м в ширину. На 2-му рівні 7 кают і всі зайняті екіпажем (одна вільна і зачинена).
Також у коридорі 2-го рівня реалізовано щось на зразок "оглядового майданчику" - зовнішні стіни мають великі відеопанелі. Біля секції ЦК розміщено ще два малих дивани і голографічну установку.

Решта мешканців корабля мешкає на 3-му рівні. Коридор цього рівня має 2 дивани біля стін там де закінчується блок кают. Біля стіни стоїть кілька полиць з "Класичними" паперовими книжками.

Корабель має 4 реактори, блоки акумуляторів у відсіках і аварійне джерело живлення в носовому відсіку (в службовій камері на 4-му рівні). Один реактор чергово-аварійний. Решта три основних, в гондолах двигунів.

Отредактировал Wild Falcon - 17.12.2006 - 23:24


--------------------
Так, я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні
Без надії таки сподіватись
Жити буду - геть, думи сумні!

"Арктика" підходить до Юпітеру!!!
Підтримка гри
Інфо по світу гри
PM Письмо на e-mail пользователю ICQ
Top
Psyho
Дата 5.12.2006 - 01:17
Цитировать сообщение
  • Хороший Адепт
  • Сообщений: 1 074
  • Репутация: 75
  • Группа: Пользователи
  • Предупреждения:
    (40%) XX---
А тепер те що декого так цікавить. Ручне озброєння. Поки-що тільки частина і тільки людське.

Вся історія існування людини нерозривно була пов'язана з війною. Людство воювало завжди. І навіть в четвертому тисячолітті не зрадило цій звичці. Змінилися лише методи війни. Сьогодні я розкажу про стрілецьку зброю зразку початку четвертого тисячоліття.

Власне, як і раніше, стрілецька зброя умовно ділиться на пістолети, автомати, гвинтівки, та різноманітне важке озброєння. Відрізняються вони лише по принципу дії.
І першою строкою в нас стоїть стара як світ кульова зброя.
Основний вражаючий ефект - металева куля, що на великій швидкості пробиває тіло ворога і наносить пошкодження, в тому числі кровотечі і біль.
Незважаючи на відсутність кардинальних змін у цій зброї за більш ніж тисячу років, її і досі використовують. В основному через неймовірну дешевизну, простоту як виготовлення так і обслуговування, і досить непогану надійність. Але з розвитком конструкційних матеріалів і виготовленням бронежилетів з поліартанових сплавів, ефективне використання кульової зброї опиняється під питанням.
Одним словом дешево, сердито, і не дуже ефективно. А на представників деяких расс і взагалі не діє.

Лазерна. На початку двадцять першого сторіччя на неї покладали великі сподівання, і у свій час вклали немало зусилль у її розробку та вдосконалення. Але, як показала практика - лазерне ручне озброєння виявилося вкрай неефективним не зважаючи навіть на неймовірну точність. І основна причина тому - принцип дії. Якщо при влучанні у людину кулею у тої починається кровотеча (особливо, якщо пощастить, то внутрішня), наносяться серйозні пошкодження внутрішніх органів, та і саму кулю треба іще вийняти, то у лазерної зброї все набагато гірше. Не зважаючи на те, що лазерний промінь здатен пропалити багато типів броні, рана вийде вузенька, і, щонайголовніше, її краї будуть опалені, що автоматично запобігає кровотечі і крім того ще й дезинфікує місце поранення.
Тому після сотні років використання від неї відмовилися, і зараз вона майже не виготовляється. Замість цього лазери й досі активно використовуються у вогневих системах кораблів (особливо зенітні комплекси)

Плазмова - покищо абсолютно нерозвинений вид озброєння, хоч ним марять з часів не менш давніх ніж ХХ сторіччя. Зустрічається в якості важких корабельних і танкових гармат. Іноді зустрічається у переносному варіанті, але такі плазмомети дуже важкі, а їхньої батареї ледь вистачає на кілька пострілів.
Головний уражуючий фактор плазмової зброї - згусток розжареної до 5000 градусів плазми, запущеної за допомогою потужного магнітного поля. За допомогою надвисокої температури плазма проплавляє будьякий матеріал. Але використовувати навіть існуючі екземпляри без спеціального спорядження, а особливо у замкненому просторі - майже самогубство, адже спробуйте уявити яка енергія віддається у навколишній простір і наскільки розжареним буде повітря по якому пройшов такий згусток.
Хоча, подейкують, що деякі корпорації розробили навіть компактну плазмову зброю, але її можна дістати лише на чорному ринку і за астраномічні сумми (один пістолет коштує приблизно стільки ж, скільки й середній бойовий крейсер з повним спорядженням).

Електромагнітна (відома як "Гауссова") - цей тип озброєння використовує майже той самий принцип що і старовинна кульова, хіба що снаряд розганяють не порохові гази, а силове поле. До винайдення новітніх енергозберігаючих матеріалів її існування було неможливим, але з настанням Міжзоряної Ери такі матеріали були винайдені і старий проект отримав нове життя. Що характерно для таких видів зброї - такі недоліки як віддача та шум при пострілі майже відсутні. Зазвичай патронами для такої зброї є тонкі металеві голки з маленькою вагою.
Але, як не дивно, вона не знайшла надвеликої популярності, і "гауссова" схема використовується зазвичай у снайперській зброї.

Імпульсна - з виходом людини в космос з'явилося таке поняття, як абордажний бій на борту корабля. Зі своїми правилами і своїми умовностями. При абордажному бою нормально використовувати вогнепальну зброю було надто небезпечно - по перше невлучно пущена куля могла призвести до розгерметизації. А по друге стіни і переборки робили металевими, і кулі від них дуже добре рикошетили, таким чином невлучно випущена куля становила загрозу як для ворога, так і для своїх не в останню чергу.
І тоді згодом винайшли імпульсну зброю. В основі її лежить принцип стрільби потужним енергетичним розрядом, що переносився у газо-металевому згутску, який завдяки певним особливим властивостям міг проникати під будьяку поверхню на відстань до трьох сантиметрів не пошкоджуючи її, при цьому передаючи імпульс жертві.
Завдяки таким властивостям вона майже не спричиняє механічних пошкоджень, але від цього не менш смертельна - потужний розряд проходить по нервах жертви і залежно від потужності пострілу та відчуває массу неприємних відчуттів. Починаючи від нестерпного болю, минуючи миттєву втрату свідомості, і до смерті від анафілактичного шоку. Для імпульсної зброї не важливо, в яку частину тіла влучити, що теж однозначно було перевагою.
Через суттєвий ряд переваг це один з основних видів зброї на сьогодняшній день, популярний як у силах правопорядку, так і у військових формуваннях.
Єдиний недолік - не надто вискоа точність. Існує в усіх видах: як пістолетному, так гвинтівочному і кулеметному.


--------------------
"АРКТИКА" ВЖЕ ЛЕТИТЬ! ДЕТАЛЬНІШЕ - ТУТ!
По усім питанням, зауваженням і побажанням стосовно гри писати СЮДИ
Уся інформація по персонажам, світу, та іншому - ТУТ!
PM Письмо на e-mail пользователю ICQ
Top
Wild Falcon
Дата 6.12.2006 - 01:19
Цитировать сообщение
  • Адепт
  • Сообщений: 626
  • Репутация: 44
  • Группа: Модераторы
Нарешті є опис ще однієї розумної раси. До того ж чудовий опис.


История андоидов - автор Klimat

Андроид (от греческого andr - человек, мужчина, мужской, и -eides - подобный, схожий) – робот, машина по внешнему виду и поведению напоминающая человека. Первоначальное исключительно «мужское» значение слова со временем нивелировалось. Дроид – сокращение от слова «андроид», впервые встречается в фильме Джорджа Лукаса «Звёздные войны. Эпизод IV. Новая надежда» (1977).

Первые упоминания об искусственных людях находим ещё в древнегреческой мифологии: миф о Кадме, миф о Пигмалионе, некоторые мифы о Гефесте, конечно, никакой серьёзной теоретической основы в этих литературных произведениях не было, но в них, однако, засвидетельствовано давнишнее желание человека покусится на так называемый «Промысел Божий». Далее тема андроидов прослеживается в древнееврейском (миф о Големе) и скандинавском (эпос Младшая Эдда) фольклорах.

Первый известный современной науке чертёж человекоподобного робота (около 1495 года) находим у Леонардо да Винчи, первый действующий андроид был создан в 1738 году французом Жаком де Вокансоном. Далее истории известно ещё достаточно много подобных изобретений, впрочем, эти экземпляры работали исключительно с помощью человека, либо хитроумных систем грузов и противовесов, о по-настоящему автономных машинах тогда ещё не приходилось и мечтать.

Двадцатый век принёс с собой настоящий технологический бум, науки в тот период развивались с огромной скоростью и уже к концу 20 - началу 21 столетия человечество могло похвастаться первыми шагами в освоении робототехники в том значении, в котором этот термин понимается сейчас.

Пионерами в освоении новой отросли можно считать японских изобретателей из корпораций Sony, Mitsubishi и Honda. Их первые экспериментальные модели появились ещё в двадцатом веке, а уже к 2067 году Sony смогла представить первую серийную модель, вышедшую в широкое производство. CB-1 или просто Chibi узнавала хозяина в лицо и по голосу, а так же могла помогать по хозяйству, причём спектр предоставляемых услуг был довольно широк. Изготовитель гарантировал удобство и безопасность, в основу алгоритмов модели были положены «Три закона робототехники», сформулированные ещё Айзеком Азимовым (писатель фантаст, годы жизни: 1920-1992). Всего через несколько лет свою продукцию представили и фирмы-конкуренты, среди которых и Senpai, основанная в 2066 году в Киото выходцами из крупнейших корпораций, занимающихся производством андроидов. С каждым годом функциональность человекоподобных машин росла, а цены на них подали, неизменным оставалось только одно: тогдашние роботы не имели ни собственного разума, ни воли, ни чувств – это были обыкновенные, пускай и очень сложные, механические исполнители чужих приказов, каковыми они и останутся до конца 31 века.

Так же нельзя не упомянуть о таком явлении, как дешёвые некачественные подделки основных японских серий, производимые преимущественно в Китае.

Вспыхнувшая в 2134 году Третья Мировая Война унесла огромное количество жизней и природных ресурсов, но там, где теряет один, вполне может сколотить состояние другой. Этим другим и стала корпорация Senpai, продававшая всем союзникам Японии высокотехнологическое оружие, а именно боевых роботов, чьё вмешательство существенно повлияло на исход многих значительных боёв. Стоит ли говорить, что «Три закона…» были на время отброшены, новые условия диктовали новые правила.

К наступлению мира (2140 год) Senpai практически стала монополистом в своей нише, конкурировать в производстве дроидов с корпорацией, собравшей под своей крышей самые осведомлённые в робототехнике головы Земли не могло даже правительство «Альянса», тем более, что подобная конкуренция не имела особого смысла – Senpai с радостью сотрудничала со всеми желающими и славилась непревзойдённым качеством товаров и приемлемыми ценами.

В период между 2142 и 2152 годами «Альянсу», используя космические перелёты, удалось восстановить разрушенные города, поднимается промышленность многих стран и уже к 2200 году производством человекоподобных машин занималось 12 корпораций в разных уголках Земного шара, к началу «Кризиса колоний» (2269-2075 год) эта цифра возросла в полтора раза, 3 из них уже были расположены не на родной планете. В дальнейшем былая монополия Senpai страдала всё больше и больше, однако корпорации удавалось держать лидирующие позиции на рынке и не сбавлять темпы производства за счёт всё растущего в численности человечества.

Настоящим кризисом для Senpai стал 2414 год, когда освоение новых миров с помощью «Кольца заламывания пространства» развернулось в полную силу. Мнение совета директоров разделились: первые считали постепенный перенос корпорации на новые земли шансом избавится от налогообложения и зависимости от правительства, а вторые выступали против подобного поворота дел, считая данную идею утопичной. Ситуацию спасал генеральный директор Кота Набунаги, однако после его смерти (пускай это и не было доказано, но многие тогда считали, что она не была естественной) ситуация значительно ухудшилась. В 2415 году мега-корпорация Senpai, годовой бюджет которой измерялся триллионами кредитов, официально прекратила своё существование. Активы были поделены на части, некоторые из них осели в карманах частных лиц, бывших совладельцев-директоров, а некоторые вновь пошли в привычный оборот. По сути Senpai распалась на 5 корпораций, две из которых покинули родную планету (Antarian Droid Incorporation (AntDroInc или просто ADI [Эй-Ди-Ай]) – планета Антариан и Massahiro – планета Финра-6). Три оставшихся на Земле корпорации оказались не способны конкурировать со своими «внеземными» родственниками и через тридцать лет были раздавлены суровыми законами рынка.

Переломным для истории развития AI (от английского Artificial Intelligence - искусственный интеллект) стал 3080 год, когда группа учёных из ADI разработала теорию «Электронного мозга» - мыслящего механического существа, способного чувствовать. В том же 3080 было начато сооружение первого прототипа – Arni-0,1. Замысел создателей состоял в том, что бы не пытаться получить сразу готовую личность, а создать сложнейшую электронную самообучающуюся машину, приобретающую все эти качества постепенно, так, как это делает человек. В 3077 прототип был закончен, в финальном варианте он занимал три стандартные жилые комнаты, к «мозгу» шнурами подсоединялось тело стандартного серийного андроида последней модели, с которым «Арни» себя и отождествлял - учёные справедливо считали, что наличие тела обязательно для процесса самообучения - на которое ушло ещё 13 лет. Пускай первая экспериментальная модель и была такой громоздкой и дорогой, пускай интеллект «Арни» не пошёл дальше уровня развития девятилетнего ребёнка, но это был несомненный успех – создание полноценного искусственного механического человека стало делом времени.

Следует заметить, что андроид первого, а так же андроиды второго мыслящего поколений создавались и тестировались в обстановке абсолютной секретности. Параллельно с их разработкой на рынок продолжали выходить доработанные версии роботов старого образца.

3090 год – ещё один шаг навстречу цели: на основе ПМР (Первого Мыслящего Робота) закладывается проект «Рождение»: учёные создают десятерых дроидов, чьё обучение впоследствии длилось всего пять лет. Новые прототипы занимали куда меньше пространства (все внешние параметры были смоделированы с реальных людей, «мозг» занимал черепную коробку прототипа нового образца, а так же значительную часть грудной клетки). Получившиеся в результате личности за пятилетний срок успели дорасти до уровня развития тридцатилетних людей и продолжали учиться. Несомненный прорыв - всё было готово к выпуску третьего поколения.

В период между 3096 и 3100 шёл контрольный тест и отладка новых прототипов. Искусство создания мыслящих машин доросло до того уровня, когда учёные смогли обойти основу производства – обучение. Специалисты ADI просто брали готовые шаблоны десяти роботов предыдущего поколения на разных этапах жизни и смешивали их в разных пропорциях, каждый раз получая уникальный, а, главное, предсказуемый, результат, хотя элемент небольшой случайности всё же имел место. Поведение андроидов строилось на причинно-следственных разъяснениях, например: «навредишь человеку – умрёшь». «Три закона робототехники» не использовались уже тогда, так как являлись жёсткими ограничителями личности и противоречили принципу свободной воли. Взамен каждого дроида комплектовали механизмом самоуничтожения, пострадать от которого мог только его носитель, управление механизмом оставалось в руках у людей. Выпуск подобных моделей на рынок был весьма рискованным шагом, но в условиях неподчинения бывших колоний единому центру ADI просто не перед кем было нести ответственность: огромные денежные средства, репутация и связи корпорации, а так же формальные предупреждения о том, что «покупая нашу продукцию, Вы тем самым берёте на себя ответственность за её действия» узаконивали продажу дроидов, по крайней мере на первых порах…

Выход на рынок линейки AI-Boom в 3102 произвёл настоящую революцию. Уровни продаж моментально взлетели до небес, конкуренты теряли влияние с каждым месяцем. Хотя многие и возмущались против аморальности торговли мыслящими роботами, приравнивая её к работорговле, пускай не одно и не два правительства запретили подобные обороты на подконтрольных им территориях, прибыли всё равно росли с каждым днём.

К концу 3102 года появляется движение, известное как «Спаси Дроида», его активисты на добровольных основах выкупали роботов и отпускали их в свободное плавание, хотя формально и оставались их хозяевами; впрочем, движение быстро захлебнулось из-за двух простых причин: недостатка меценатов, готовых жертвовать свои деньги не получая ничего взамен и элементарных рыночных законов: спрос, как известно, рождает предложение, так что выкупая у ADI андроидов гуманисты попросту подливали денег на мельницу производства всё новых и новых экземпляров. Как бы то ни было, «Спаси Дроида» считается началом куда более массового этапа борьбы за права мыслящих существ – «Кибер Восстания за Свободу».

«Кибер Восстание за Свободу» (3102-3104), названное так с лёгкой руки Пшешека Славовича, ведущего новостей на UTV (Universe TV), (на самом деле слово «киборг» обозначает организм с вживленными в него механическими компонентами, но, так как именно такое наименование вошло в историю, мы так же будем использовать его в нашем справочнике), началось довольно быстро и уже через несколько месяцев охватило значительную часть населённого космоса. Массовые демонстрации, информационная блокада ADI в новостях, постоянные выступления по телевидению. Корпорация-производитель так же не сидела сложа руки, воспользовавшись всеми возможными средствами она начала крупномасштабную информационную контратаку по всем фронтам и тут же, помимо гражданских организаций и правительств, наткнулась на неожиданное противостояние в лице неизвестной третьей стороны. Весь период «Кибер Восстания за Свободу» характеризуется огромным количеством судебных тяжб в самых разных уголках галактики. Так же огромную роль в противостоянии сыграли сами роботы: многие из них стояли во главе восстания, выступали на публике, организовывали штабы. Известны десятки тысяч задокументированных случаев, когда за подобную деятельность машины расплачивались жизнью.

Стоит так же упомянуть и обратную сторону медали, а именно планеты, выступившие против освобождения андроидов. Тут творилось самое гнусное по своей сути унижение прав, свобод и достоинства мыслящих живых существ: расправы, моральное и физическое давление, насилие, во всех его проявлениях... События и деяния тех дней навсегда легло чёрными страницами в книгу истории космических цивилизаций.

Начало 3104 года ознаменовалось выходом четвёртого мыслящего поколения роботов, немного доработанного и улучшенного по сравнению с третьим, но всё же уже не ставшего новым словом в робототехнике. Почему? Большинство учёных считает, что развивать технологию AI дальше просто не имеет смысла, так как она и так была идеальна, некоторые же воспринимают этот факт как боязнь ADI вкладывать новые средства в проект, который, возможно, скоро не сможет себя окупить.

Корпорация считала, что дело со временем можно будет замять, но к 3104 волнения только усилились. 15 сентября но Земному календарю на Специальном Конгрессе Демократических Правительств было принято решение о финансовой блокаде корпорации, а так же всех, кто собирается с ней сотрудничать, в тот же день был подписан «Закон о роботах», согласно которому производство мыслящих роботов не воспрещается, однако каждый такой дроид с момента появления на свет приравнивается в правах к любому разумному живому существу. Всего через месяц, почувствовав реальное финансовое давление со стороны развитого мира, ADI, взвесив все за и против, принимает решение закрыть проект. Директор Коджи Ямомото 16 октября подписывается под «Законом о роботах», производство разумных машин становится сверх убыточным и сворачивается.

Дещо про моделі андроїдів останніх поколінь
Разные модели андроидов третьего и четвёртого разумных поколений различались по каким угодным стандартным характеристикам (пол, внешний вид, некоторые особенности характера), но никак не по профессиональным качествам. Покупатель в первую очередь платил именно за личность, а не за работника - пахать могут и старые безмозглые машины. Можно сказать, в профессиональном плане всех разумных роботов можно сравнить с чистым листом: что напишешь, то и будет. Для этого Обучающие Чипы придумали, ну и обыкновенный способ никто не отменял...
99,9% выпускаемых дроидов изначально имело только одно предназначение: продажа, а уж как их будут использовать новые хозяева: для творческой работы (для которой нужна именно личность), для того, о чём сказал нам наш уважаемый псионик, либо для вкалывания на заводах (хотя последнее и невыгодно экономически: обычный робот куда дешевле и вполне может справится с подобной задачей) - дело десятое, и AntDroInc оно интересовало в последнюю очередь.

Отредактировал Wild Falcon - 9.12.2006 - 16:23


--------------------
Так, я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні
Без надії таки сподіватись
Жити буду - геть, думи сумні!

"Арктика" підходить до Юпітеру!!!
Підтримка гри
Інфо по світу гри
PM Письмо на e-mail пользователю ICQ
Top
Psyho
Дата 17.12.2006 - 04:08
Цитировать сообщение
  • Хороший Адепт
  • Сообщений: 1 074
  • Репутация: 75
  • Группа: Пользователи
  • Предупреждения:
    (40%) XX---
А тепер трохи похмурого.

Метрополіс

Юпітер - це планета газовий гігант. Заселити її поверхню "нормальними" методами неможво, оскільки поверхні просто-напросто немає. Але людство знайшло вихід. Ім'я йому було "Метрополіс"
Метрополіс - це гігантська орбітальна станція, що висить на нижній орбіті Юпітера. Хоча назва "станція" не є правильною. По суті це величезне місто, що висить над поверхнею планети, повністю охоплює її. Це грандіозна споруда, що має кілька десятків кілометрів лише у висоту. Вона була закладена іще у 2261 році, і за усі ці роки добудовувалася, перебудовувалася, змінювалася, модернізувалася...
Метрополіс окрім важливої адміністративної одиниці, є також живим втіленням людського інженерного генія, своєрідним тріумфом людської цивілізації.
Метрополіс має усе, і вже давно здатен існувати автономно.

Крім того, Метрополіс є важливим стратегічним об'єктом. На ньому збудовані (саме збудовані) велитенські, кілометрові потокові гармати, що за короткий час завдяки своїй скаженій потужності здатні повністю знищити флот майже будьякої величини. А неймовірна дальність пострілу, дозволить знищити його іще на підході.
Хоча насправді це релікти старовини, і не зважаючи на те що вони працюють, і їх постійно тримають в хорошому стані, ці гармати не застосовувалися в бою жодного разу, але являються живим нагадуванням для будького, що з людством краще не зв'язуватися...
До усього цього численні "сухі доки" та стикувальні майданчики здатні обслуговувати досить великий флот.

Саме життя у метрополісі мало чим відрізняється від звичайного життя у будьякому густонаселеному планетарному мегаполісі, з характерним классовим розшаруванням за висотою. Нижні рівні - технічні. Там знаходятся чисельні інженерні системи "Метрополісу". Більшість із них мають такий шановний вік, що пережили не одне покоління обслуги, і переживуть іще стількиж.
На нижніх рівнях живе усякий зброд. Численні банди, зграї бездомних, різна іншопланетна наволоч, навіть іноді трапляються мутанти і такі гібриди, що один лиш їхній вигля викликає бажання взятися за вогнемет. Відверто кажучи, без доброї імпульсної гвинтівки туди краще не суватися. Самі ж механізми дуже добре захищені різними системами безпеки, а техперсонал потрапляє до них у супроводі охорони по спеціальним закритим коридорам.
Середні рівні ( вони найбільші) - тут живе і працює усе "середнє" населення. Тут же знаходятся чисельні гідропонічні ферми, що забезпечують Метрополіс їжею, заводи, ринки (особливо відомим є ксеноринок у 28 секторі. Там можна знайти багато таких речей, саме існування яких вже вводить в шок). Крім того чисельні склади і посадочні майданчики.
І, нарешті, верхній рівень. Тут живе увесь заможній класс населення. Часто сюди звичайних людей без особливого дозволу навіть не пускають.
Окрім того є іще верф. Вона знаходиться над самими верхніми рівнями. Там будуються все нові і нові космічні кораблі як внутрисистемного типу, так і міжзоряного сполучення.
Порядок забезпечують місцеві сили поліції, внутрішні війська, та численні відділення служби безпеки, а транспортування між секціями відбувається за допомогою розгалуженої системи швидкісних монорельсів, ліфтів, транспортних шаттлів, та різної іншої техніки. Навіть є закуплені у Монгезіанців телепортаційні станції, що дозволяють миттво перемістити до десяти тонн вантажу з одного кінця "Метрополісу" у протилежний.

До усього вищесказаного варто додати, що на Метрополісі дуже великий відсоток проживаючих іншопланетян.


--------------------
"АРКТИКА" ВЖЕ ЛЕТИТЬ! ДЕТАЛЬНІШЕ - ТУТ!
По усім питанням, зауваженням і побажанням стосовно гри писати СЮДИ
Уся інформація по персонажам, світу, та іншому - ТУТ!
PM Письмо на e-mail пользователю ICQ
Top
Psyho
Дата 23.12.2006 - 02:05
Цитировать сообщение
  • Хороший Адепт
  • Сообщений: 1 074
  • Репутация: 75
  • Группа: Пользователи
  • Предупреждения:
    (40%) XX---
Оскільки Йога це не напише, то написав я.

Псионіка

Явище псионіки - здатності людини ментально діяти на реальний світ відомо вже дуже давно. Його досліджували іще у ХХ-сторіччі.
Але на той час пояснити цей феномен, і тим більшке навчитися ним керувати, чи виробляти псионічні здібності у окремих людей так і не навчилися.
Та проекти по дослідженням "надзвичайних" здібностей людьского мозку ніхто не зупиняв. Зазавичай ці дослідження велися державними вченими під повною секретністю для військових потреб.
Але, скільки вчені не старалися, їм так і не вдавалося отримати стабільний ефективний результат.
Хоча, ходять чутки, наче під час війни 2134 року Альянс використовував спеціальну группу "PsiCorp", але цю інформацію досить важко назвати правдивою. З тих темних часів залишилося досить мало.

Друге життя дослідження в галузі псі-технологій отримали в період розквіту корпорацій. Особливою ефективністю ці дослідження не відрізнялися, аж доки у 2425 році група вчених корпорації "ІнтелТех", під керівництвом профессора Джейкоба МакКвіна, не зробила ряд важливих кроків для вирішення цієї проблеми. Використовуючи буквально щойно отримані ксенотехнології (а точніше Рігелійські біосканери), їм вдалося виявити певні ділянки мозку, які відповідають за псі-здібності. Вони змогли довести поширену гіпотезу про те, що псіонічні здібності закладені в організм кожної людини іще з народженням.
Стимулюючи за допомогою інформотерапії та хімпрепаратів ці ділянки, вони змогли досягти практичних результатів у розвитку псіоніки.
Здавалося б перемога! Профессор МакКвін отримав за свою роботу нобелівську премію, а Федеративне Співтовариство за шалені гроші (примусово) викупило у "ІнтелТеха" усю інформацію та усі права на винахід.
У тодішнього керівництва Федеративного Співтовариства була в голові ідея - псіоніку в масси! Вдосконалити людство! Створювалися чисельні спеціальні медичні цнтри, вдосконалювалися технології стимуляції мозку, а від охочих пройти "ініціацію" і отримати псіонічні здібності, просто не було відбою!
Не зважаючи на усі перестороги профессора МакКвіна, на його чисельні зауваження що метод не є досить перевіреним, і що треба почекати хочаб років двадцять, процес "ініціації" йшов повним шляхом. І були би усі люди псионіками, якби не одне "но".
У метода виявився побічний ефект, який був сам по собі латентним, і суттєво проявлявся лише по проходженню десятка років з момента "ініціації". Заключався він у тому, що стимуляція досить дивним чином впливала на психіку - з проходженням часу серед ініційованих все більше і більше траплялися випадки готрих психічних захворюваннь чи самогубств. Але це був не єдиний аспект. З проходженням часу стимульовані ділянки починали мутувати, проходила деградація на клітинному рівні, і вони просто перетворювалися на пухлини.
А про ті відчуття, що отримував "ініційований" взагалі краще змовчати.
Звісно, такі факти не цікавили керівництво ФС. Аж до тієї миті, доки у 2437 не стався "Марсіанський Інцидент" - коли зїхавший з глузду псионік зруйнував на Марсі ціле місто, якимось чином захопивши контроль над командою надважкого транспортника з паливом, і направивши його курсом прямо на голови людям. Пожежа була така, що нічого не вціліло.
В цю мить Федеративне Співтовариство зрозуміло, яку дурість воно вчинило.
Почався процесс "геноциду" ініційованих, пізніше названий "Полювання на відьом". Це трохи нагадувало середньовічну інквізицію, але більш законспіровано, більш "м'яко"
Людству довелося витратити понад сторіччя на те, щоб вичистити себе від результатів цього "невдалого експерименту".
Звісно, що після такого будьякі псіонічні дослідження були заборонені. Усі данні по проектам "ініціації" були знищені або суворо засекречені.

Хоча зараз ходять чутки, наче деякі корпорації і досі проводять дослідження у цій галузі, і навіть з певними результатами. Але їм поки-що так і не вдалося повністю розгадати "помилку МакКвіна", тому людина-псионік - це дуже рідкісне явище на наш час.
Ті, що через певні обставини зголосилися стати об'єктами для псі-експериментів, є нещасними людьми. Їх регулярно переслідують галюцинації, нічні жахи та страшенні головні болі. Вони вимушені щодня ковтати скажені дози нейроінгібіторів, заспокійливих, та інших найрізноманітніших препаратів, щоб хоч трохи полегшити свої страждання.


В цей же самий час на просторах всесвіту існують такі раси, які мають вроджені здібності до псайку, і це їм анітрохи не заважає! Взяти до прикладу хоча б Бетельгейзіанців...


--------------------
"АРКТИКА" ВЖЕ ЛЕТИТЬ! ДЕТАЛЬНІШЕ - ТУТ!
По усім питанням, зауваженням і побажанням стосовно гри писати СЮДИ
Уся інформація по персонажам, світу, та іншому - ТУТ!
PM Письмо на e-mail пользователю ICQ
Top
DeathHand
Дата 23.12.2006 - 21:10
Цитировать сообщение
  • Хороший Адепт
  • Сообщений: 1 469
  • Репутация: 124
  • Группа: Пользователи
  • Предупреждения:
    (40%) XX---
Когда в середине третьего тысячелетия людям открылся путь к неизведанным мириадам вселенных, учёные снаряжали туда бесконечные количества исследовательских кораблей, правительство направляло бригады строителей и разработчиков почвы под конвоем ВКС. Были и третьи. Галактические просторы значили для них несметные богатства. Миллиарды выгодных для разработки планет и астероидов – деньги роились перед глазами у владельцев мегакорпораций. Акулы большого бизнеса пустились за пределы солнечной системы в погоне за прибылью, пытаясь вырвать у конкурентов кусок повкуснее и, желательно, лежащий вдали от торговых путей инопланетян. Многие расы до сих пор называют землян мародёрами после этого полувекового космического поиска Эльдорадо.
Вслед за акулами всегда устремляется рыбёшка помельче. Тот случай не был исключением – множество мелких компаний, едва собравших деньги на разваленное торговое корыто подбирали объедки за акулами. Правительство при всём желании просто физически не могло обуздать стаи, гоняющиеся за лёгкой наживой.
Среди общей мелюзги выделялась одна особь. Продолжая ряд ассоциаций, её можно было назвать щукой. Корпорация Астромайнинг до открытия межзвёздных перелётов специализировалась на добывании полезных ископаемых на поясах астероидов и на двух спутниках Юпитера. Когда в 2289 году, во время очередного этапа расширения орбитальной станции на планете, правительство аннулировало договоры с Астромайнинг, насильственно выкупив права на добывания за мизерную плату. С оставшимися десятками колоний, закрывавшихся одна за другой, у корпорации казалось, не было будущего. Можно было сдаться сразу, продав за бесценок оставшееся оборудование, но у Астромайнинга уже тогда были немалые долги, и это наверняка закончилось бы тюрьмой. Оставалось тянуть, и они тянули до последнего. Вдруг, в 2490 году, словно манна небесная, в совет директоров прилетела новость об открытии межгалактических перелётов для промышленных компаний, за которой и последовали пресловутые поиски космического Эльдорадо. На коленях корпорация выпросила у своих кредиторов внушительную сумму. Было приобретено около 500 грузовых кораблей, давно отлетавших своё, но всё же способных к более-менее длительным перелётам. В спешке набирали команды шахтёров, и экипажи, не гнушаясь контрабандистами, беглыми заключёнными и прочим сбродом. О устаревшем оборудовании можно даже не упоминать.
Казалось, что если экспедиции и повезёт с добычей, то Всемирный Промышленный Комитет и Общество Охраны Труда уж точно расставит все точки над «I». Парадоксально, но именно ООТ вскоре поддержало прошение о пополнении персонала колоний Астромайнинга с помощью заключённых, в то время как ВПК скупало ресурсы у корпорации, направляя свои грузовые корабли к её колониям. Правительство получало дополнительный канал сырья, пусть второсортного, но по заниженным ценам (следует заметить, что остальные мелкие компании, и даже некоторые мегакорпы предпочитали сбывать ресурсы инопланетным торговцам и независимым государствам в отдалённых системах), также разрядилась криминальная обстановка в солнечной системе, да и заполненные ранее тюрьмы военнопленных и мелких преступников перестали приносить Земле одни убытки.
Однако ни выгодные рынки сбыта, ни хорошие отношения с торговыми организациями не могли обеспечить процветания для корпорации. Требовался надёжный, богатый и независимый источник сырья, и в Астромайнинге хорошо подготовились для решения этой проблемы. Заранее нанятые скауты бороздили космос в поисках злачных мест, и их поиски в конце концов увенчались успехом.
В базах данных сирианских исследователей про систему Е-5343 сказано немного: «Одиночная звёздная система из шести планет, разумная жизнь не обнаружена, добыча ресурсов непрактична.» Скрытые глубоко под землёй, богатства этой системы не привлекли даже технически развитую расу сирианцев. Землянам же система приготовила приятный сюрприз. За 200 лет до кампании Астромайнинга третья планета системы взорвалась, предположительно под воздействием гравитационных сил. Природа сделала подарок ищущим, и те обрели.
В данный момент корпорация Астромайнинг колонизировала 1204 пригодных для разработок астероида. Из них 403 уже прекратили своё существование по причине истощения ресурсов или же аварий на колониях. Из принадлежащего корпорации более чем внушительного флота в 4890 кораблей, более 31% работают именно в зоне «Фаргус».

Отредактировал DeathHand - 23.12.2006 - 21:47


--------------------

ася - 350-861-252
PM Письмо на e-mail пользователю
Top
Wild Falcon
Дата 10.01.2007 - 01:40
Цитировать сообщение
  • Адепт
  • Сообщений: 626
  • Репутация: 44
  • Группа: Модераторы
Дописування картини світу.

Перше. Розпорядок корабля.
Годинник корабля синхронізовано з портом приписки корабля, і регулярно синхронізується анзиблевим зв"язком. Доба на кораблі відповідає земній добі. Для підтримання біоритму людини на кораблі регулярно гаситься світло (точніше, сильно пригашується, але не до абсолютної темряви). "Ніч" на кораблі триває з 23 години вечора до 7-ї години ранку. Переміщення по кораблю в цю пору не вітаються, хоча і не забороняються. Але все ж таки пасажирам рекомендується відпочивати в цей час.

Друге. Система вахт.
В черговому стані на вахті має знаходитись мінімум одна людина з "льотного" складу екіпажу (капітан, пілот, навігатор, бортінженер). Вахта триває 6 годин.
Під час змін курсу, посадок-стиковок, а також в надзвичайних ситуаціях на містку має бути присутнім весь льотний склад екіпажу.


--------------------
Так, я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні
Без надії таки сподіватись
Жити буду - геть, думи сумні!

"Арктика" підходить до Юпітеру!!!
Підтримка гри
Інфо по світу гри
PM Письмо на e-mail пользователю ICQ
Top
Wild Falcon
Дата 21.01.2007 - 18:38
Цитировать сообщение
  • Адепт
  • Сообщений: 626
  • Репутация: 44
  • Группа: Модераторы
Додаю опис камбуза.

Двері до камбузу - як і майже всі двері у житловому відсіку Арктики - відсувні з електроприводом. Ззовні і зсередини справа від дверного проєму знаходиться пульт керування дверима. Зсередини на ньому також розміщено органи керування освітленням.
Прямо навпроти дверей стоїть кухонний автомат - машина, що сувміщає в собі безліч більш простих кухонних машин і комбайнів а також органи переміщення продуктів між цими машинами. Він може виконувати по програмі доволі широкий спектр робіт, включаючи повний цикл приготування більшості страв, які не вимагаюсь спеціальних технологій обробки (наприклад, фаршировану рибу чи котлети "по-київськи" він не зробить). Цей апарат займає десь половину простору біля протилежної від дверей стіни. Далі за ним зправа стоїть звичайна плита з двома духовками-мікрохвильвими печами (комбіновані), машина для утилізації сміття, поверхня для нарізання продуктів і раковина. Стіна на якій знаходяться двері зправа від них займає два великих колодильники і кілька шаф із посудом і продуктами що мають бути "під рукою".
Зліва знаходиться невеликий стіл біля якого може розміститися 4-5 чоловік, стійка з баком дистильованої води (з можливістю подачі газованої) і ще кілька шаф (на стіні що біля дверей).
Загалом, хоч камбуз і великий, місця на ньому мало.


--------------------
Так, я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні
Без надії таки сподіватись
Жити буду - геть, думи сумні!

"Арктика" підходить до Юпітеру!!!
Підтримка гри
Інфо по світу гри
PM Письмо на e-mail пользователю ICQ
Top
Yog@
Дата 4.04.2007 - 16:34
Цитировать сообщение
  • Хороший Спец По Большим Пушкам
  • Сообщений: 729
  • Репутация: 145
  • Группа: Пользователи
  • Предупреждения:
    (0%) -----
Бетельгезианцы


Краткий справочник туриста


Дражжи – 3-я планета от звезды Бетельгейзе, ставшая пристанищем для расы Дражжи – 2-х метровых тигров, которые в свою очередь делятся на 2 подвида:
АрДражжи(они же Белые Дражжи, они же Аристократы) – Более малочисленный подвид, взявший контроль над младшим подвидом Серых Дражжи. Именно этот подвид обладает завидными псионическими способностями. Визуальное отличие от Белых от Серых состоит в цвете шерсти – у АрДражжи она белая, лоснящаяся, не требующая особого ухода.
ГрреДражжи(они же Серые Дражжи, они же Слуги) – Наиболее распространенный подвид Дражжи, компенсирующий отсутствие псионических способностей огромной физической силой. Выполняют за АрДражжи всю грязную работу. Визуальное отличие – светло серая шерсть, которая, в отличие от шерсти Аристократов, может портиться под воздействием окружающей среды.

Социум Дражжи:

Как уже понятно из вышенаписанного, АрДражжи правят над ГрреДражжи, ни во что их не ставят, считают тупыми мускулами. Те в свою очередь, не имея возможности что-либо противопоставить телекинезу, пирокинезу и телепатии, занимаются сложным физическим трудом вместо своих хозяев.
АрДражжи, которые не обладают достаточным уровнем пси, или слабые и немощные ГрреДражжи поддаются умерщвлению, а их тела отдаются на какое-нибудь полезное дело, как-то: удобрения, корм для крупного рогатого скота, топливо для плавильной печи( это на языке Дражжи называется Каррж).
Худшими преступлениями в обществе Дражжи являются убийство, кража и обман( а бездоказательное обвинение во лжи есть страшным оскорблением, об этом ниже). Покаранием за них является тот же самый Каррж.

Правила поведения:

За оскорбление Дражжи или его предков/родителей (даже приемных) Дражжи имеет полное право оцарапать оскорбившего, независимо от того, к какому подвиду он принадлежит. Из-за толстой шерсти и вполне неслабой регенерации это воспринимается как пощечина у землян. Но инопланетный турист должен быть осторожен: Такое наказание применяется ко всем!
Дражжи весьма уникальная раса, потому как в их обществе еще сохранились понятия о чести и гордости, потому они находясь при своем уме будут совершать «низкие» и «неблагородные» деяния только в случае крайней потребности. Тех же кто пал очень низко, ждет весьма печальная судьба: в лучшем случае они стают изгоями, в худшем – их линчуют (и в таком случае на это смотрят сквозь пальцы).

Добавлено @ 16:36
Бетельгезианцы


Краткий справочник туриста


Дражжи – 3-я планета от звезды Бетельгейзе, ставшая пристанищем для расы Дражжи – 2-х метровых тигров, которые в свою очередь делятся на 2 подвида:
АрДражжи(они же Белые Дражжи, они же Аристократы) – Более малочисленный подвид, взявший контроль над младшим подвидом Серых Дражжи. Именно этот подвид обладает завидными псионическими способностями. Визуальное отличие от Белых от Серых состоит в цвете шерсти – у АрДражжи она белая, лоснящаяся, не требующая особого ухода.
ГрреДражжи(они же Серые Дражжи, они же Слуги) – Наиболее распространенный подвид Дражжи, компенсирующий отсутствие псионических способностей огромной физической силой. Выполняют за АрДражжи всю грязную работу. Визуальное отличие – светло серая шерсть, которая, в отличие от шерсти Аристократов, может портиться под воздействием окружающей среды.

Социум Дражжи:

Как уже понятно из вышенаписанного, АрДражжи правят над ГрреДражжи, ни во что их не ставят, считают тупыми мускулами. Те в свою очередь, не имея возможности что-либо противопоставить телекинезу, пирокинезу и телепатии, занимаются сложным физическим трудом вместо своих хозяев.
АрДражжи, которые не обладают достаточным уровнем пси, или слабые и немощные ГрреДражжи поддаются умерщвлению, а их тела отдаются на какое-нибудь полезное дело, как-то: удобрения, корм для крупного рогатого скота, топливо для плавильной печи( это на языке Дражжи называется Каррж).
Худшими преступлениями в обществе Дражжи являются убийство, кража и обман( а бездоказательное обвинение во лжи есть страшным оскорблением, об этом ниже). Покаранием за них является тот же самый Каррж.

Правила поведения:

За оскорбление Дражжи или его предков/родителей (даже приемных) Дражжи имеет полное право оцарапать оскорбившего, независимо от того, к какому подвиду он принадлежит. Из-за толстой шерсти и вполне неслабой регенерации это воспринимается как пощечина у землян. Но инопланетный турист должен быть осторожен: Такое наказание применяется ко всем!
Дражжи весьма уникальная раса, потому как в их обществе еще сохранились понятия о чести и гордости, потому они находясь при своем уме будут совершать «низкие» и «неблагородные» деяния только в случае крайней потребности. Тех же кто пал очень низко, ждет весьма печальная судьба: в лучшем случае они стают изгоями, в худшем – их линчуют (и в таком случае на это смотрят сквозь пальцы).


--------------------
Благословлено Шигоратом
***
Я буду верить в Бога, Аллаха, Будду, пенсию, Duke Nukem Forever, добро и права человека пока не будет доказанно что их не существует.
***
Иногда сигара - это просто сигара. © Зигмунд Фрейд
PM Письмо на e-mail пользователю Сайт ICQ
Top
KAYD
Дата 2.08.2007 - 21:02
Цитировать сообщение
  • Хороший покемон
  • Сообщений: 939
  • Репутация: 119
  • Группа: Пользователи
  • Предупреждения:
    (0%) -----
В общем выкладываю, если что - ДМ-ы удалят. Думаю со временем будет еще дополняться.

Выдержка из ток-шоу «История человечества: вся правда о прогрессе» за 13 сентября 3197 года.
«... - Итак, сегодня у нас в гостях крупный специалист в робототехнике, бывший директор корпорации «CyberTek» Ворман Альк. Добрый день, Ворман. Как я уже упоминал, вы являетесь крупным специалистом в робототехнике, в частности в области кибернетики. Для начала ответьте на самый главный вопрос: кто же такие «киборги»?
- Я не буду здесь читать вам лекцию, сыпать умными терминами и так далее. Все равно вы ничерта не поймете, а я лишь потеряю время.
-Хорошо, расскажите тогда своими словами, чтобы даже самый далекий от техники зритель смог понять.
-В общем не совсем правильно называть «киборгов» киборгами. Изначально киборг обозначается организм с механическими частями. То есть формально даже инвалид, которому пришили механическую ногу может называться киборгом. Но наши «киборги» - это совсем другое. Это скорее роботы на человеческой основе. Я мог вас засыпать различными названиями и терминами - но кому это надо? Для простоты их называли просто киборгами , так оно и осталось.
-На человеческой основе... Не очень гуманно...
-Да какой, (......) гуманизм! Кому он нужен? Там, где зарабатываются деньги – причем очень большие деньги – гуманизму не место. Это ведь очень выгодно: берем труп, ненужное выбрасываем, недостающее заменяем механическими аналогами, добавляем необходимое детали и вуаля – получаем прекрасного рабочего, достаточно умелого и сообразительно, а к тому же очень неприхотливого. И все это за сущие гроши! Где здесь вашему (......) гуманизму пристроиться!
-С экономической точки зрения вы прекрасно все обосновали. Но все же это человек: у него есть чувства, воспоминания, желания...
-Ничерта этого нет! А если бы и было – выжгли бы нафиг. По началу каждые мозги тщательно обрабатывали, но потом поняли, что это лишнее - природа сама за них постаралась. Знаете что происходит с мозгом мертвеца? Он УМИРАЕТ! извините уж за каламбур. И к моменту «оживления» вся память уже потеряна. А вместе с ней и чувства, желания и прочая мура. И мы получаем мечту любого начальника: послушного, исполнительного, сильного-ловкого-выносливого, способного адекватно действовать, но тем не менее абсолютно безвольного. Идеальный раб!
-Хм, видно про гуманизм и правда создатели и слыхом не слыхивали... Но вернемся к нашей теме. Итак, а что вы скажете о «соперниках» киборгов – андроидах?
-Соперники? Ха, не смешите меня! Пока им не сделали нормальных мозгов эти железяки подходили только для щепетильных неженок, которым не нравился внешний вид киборгов! В принципе они применялись в разных областях: киборги в основном шли на различные производства как в качестве чернорабочих, так и на участки слишком опасные для людей, но требующие больше мозгов, чем есть у роботов. И не забывайте про дешевизну! Даже во времена колоссального падения цен на дроидов, за одного дроида можно было купить три-четыре киборга. А в войнах им вообще не было цены! Собери побольше трупов, обвешай оружием и посылай на убой.
-Но почему нисмотря на все вышеперечисленные достоинства киборги были вытеснены андроидами?
-Да потому что, видите ли, выглядят не лицеприятно! Ну да и обучение... Роботу что – вложил программу и вперед. А киборгу просто записать программу не выйдет. Простенькой работке он и сам обучится в два счета, а вот специфические знания и навыки... Но пока дроиды оставались тупыми железяками обучение еще оправдывало себя, а когда изобрели искусственный разум...
-В общем это стало концом киборгов.
-В общем да. Сейчас они практически не выпускаются, в основном остался старый хлам, пригодный лишь для черновой работы, да всякие поделки-самоделки. Да и опять же эти гуманисты-моралисты... Хоть и по-поводу дроидов они бучу подняли, но она ни в какое сравнение не идет с тем, что они вытворяли против киборгов. Достаточно вспомнить адептов «Свободного разума», выжигавших мозги трупам, чтобы их нельзя было использовать...
-Кстати такой вопрос: юля киборгов использовались только мертвецы или...
-НИКАКИХ «ИЛИ»!!! Только трупы! А все эти слухи об экспериментах над живыми людьми – да во времена Конфедерации за такое (......) и вешали! Конечно потом, на какой-то далекой колонии... Но никакого смысла я в этом не вижу. Существование «разумных киборгов» - полный бред. Все киборги не Р-А-З-У-М-Н-Ы!
Благодарим вас за этот познавательный экскурс в историю....

Отредактировал KAYD - 2.08.2007 - 22:36


--------------------
Но кто-то решил, что я свят,
И нам с ним -- не по пути
Вот, брошенный всеми подряд.
Я слепо бреду один... (с)
__________________
-Тато - а гонорари є?
- Ні синку - це фантастика! (м)ое
__________________


Мой безумный проект
__________________
Мое творчество
PM Письмо на e-mail пользователю Сайт ICQ
Top
 
Опции темы    Создание опроса

 



[ Script Execution time: 0.0162 ]   [ 10 queries used ]   [ GZIP включён ]



Украинская Баннерная Сеть